Аналіз результатів апробації авторської методики «П’ять чуттів»
Подкоритова Лариса Олександрівна,
Хмельницький національний університет
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ АПРОБАЦІЇ АВТОРСЬКОЇ МЕТОДИКИ «П’ЯТЬ ЧУТТІВ»
Людина пізнає світ через органи чуття. Вона бачить, чує, смакує, нюхає, торкається. Проте наскільки усвідомленим є цей процес? Наскільки людина цінує те, що має як даність, – здатність відчувати?
Серед небагаточисельних технік екзистенційної психотерапії є зокрема така – «фіксування на змісті» за Ю. Джендліном: клієнтові пропонують зосередження на тілесних відчуттях у процесі яких-небудь дій, наприклад їсти яблуко і вчуватися у його смак, або просто помовчати й спробувати відчути й зрозуміти свої справжні переживання [3].
Застосовуючи подібні вправи на собі, ми відзначили певні зміни у самосприйнятті та сприйнятті світу. Таким чином, виникла думка розробити методику, спрямовану на усвідомлення свого буття через зосередження на власних відчуттях.
Отже, мета цієї статті – ознайомлення з арт-терапевтичною методикою «П’ять чуттів», її завданнями, цілями та можливими впливом на людину.
Завдання статті:
– здійснити детальний опис методики «5 чуттів»;
– описати процедуру апробації методики та отримані результати;
– проаналізувати особливості впливу методики на людину та можливі механізми цього впливу.
Опис методики «П’ять чуттів»
Мета методики – поглиблення самоусвідомлення через зосередження на тілесних відчуттях.
Завдання:
– усвідомлення своєї здатності до відчуттів;
– розвиток сенсорної чутливості;
– розвиток здатності зосереджуватись на собі та своїх відчуттях;
– сприяння усвідомленню буття «тут і тепер»
– покращення самовідчуття та самопочуття.
У якості безпосереднього ефекту після проведення методики, передбачалось наступне:
– покращення самопочуття;
– гармонізація фізичного і психологічного станів учасників;
– позитивне занурення у себе та самоусвідомлювання;
– відчуття себе живим /ою;
– отримання задоволення від моменту.
Далі ми пропонуємо короткий технічний опис запропонованої методики, яку ми назвали «П’ять чуттів».
Тривалість – 80 – 90 хв.
Обладнання, матеріали: шарфики, хустинки відповідно до кількості учасників тренінгу; аромалампа та хвойне ефірне масло або аромапалочки; шоколад; натуральна шовкова тканина або вовна; аудіо-запис приємної музики; свічка; акварельні і / або гуашеві фарби; стаканчики для води; пензлики; чистий папір.
Процедура.
1 етап – підготовчий. Малювання на вільну тему. Учасникам дається наступна інструкція: «Намалюйте те, що вам зараз хочеться». Час і кількість малюнків не обмежуються. Після завершення малювання роботи обговорюються: кожен учасник розказує, що саме він намалював.
2 етап – основний. Учасникам дається налаштування на роботу, що їх чекає. Зокрема можна використовувати такі формулювання: «Сьогодні ми будемо вчитися відчувати та отримувати від того задоволення. Ми будемо вчитися відчувати себе та бути живими. Для того ми звернемося до своїх органів чуття». Після настанови учасника пропонуються шарфики і хустинки, щоб зав’язати очі. Це необхідно для того, щоб особа не відволікалась на зорові подразники і могла максимально зосередитись на інших відчуттях.
Під час зав’язування очей можуть в учасників часто виникають неприємні переживання та починають спрацьовувати захисні реакції, зокрема такі як сміх і сонливість.
Перед початком роботи важливо пояснити учасникам, що вони протягом усієї вправи мають дотримуватись тиші. Мовчання – необхідна умова для досягнення ефекту від заняття.
Після того, як усі зав’язали очі, психолог дає кожному учаснику щось приємне на дотик. Учасникам пропонується поторкати те, що запропоновано. Важливо закцентувати увагу учасників на відчутті дотику: «Вчувайтесь у дотикові відчуття. Прислухатися до реакцій свого тіла. Прислухайтесь до своїх емоцій».
Зауважимо, що під час нашої першої апробації ми використали клаптики природного хутра. Проте це викликало у декількох учасників сильні неприємні емоції: «Це було щось живе, а тепер мертве». Тому на наступному етапі апробації була використані ….. вовни для валяння. Остання не викликала гострих негативних емоцій, проте також не сподобалась деяким досліджуваним. Можливо, на даному етапі дослідження варто спробувати використати інший дотиковий стимул, наприклад натуральний шовк.
Поки учасники працюють з дотиком, ведучий частує учасників заняття шоколадом. Досліджуваним пропонується їсти шоколад дуже повільно – так, щоб можна було максимально яскраво і довго відчувати смак.
Під час наших досліджень були використані такі види шоколаду: чорний, чорний з горіхами і родзинками, чорний і молочний з наповнювачами. Найбільш приємні і яскраві враження викликав темний шоколад з апельсиновим наповнювачем. Щодо інших видів враження були неоднозначні.
Поки учасники працюють зі смаком, ведучий залучає запах, на якому і пропонується зосередитись досліджуваним. Деякий час відчуття запаху і смаку поєднуються, після чого учасники мають зосередитись лише на ароматі. Можливий інший варіант – коли відчуття запаху передує відчуттю смаку. Відповідно, після поєднання цих відчуттів досліджувані мають зосередитись на смаку.
Для створення запаху можна використовувати аромолампу або аромопаличку. Зауважимо, що для підпалювання палички або свічки в лампі доречно використовувати запальничку, оскільки сірники дають свій – досить різкий – запах під час спалаху.
Під час апробації нами був використані наступні аромати: запах шоколаду, аромат «сандал», «троянда». Аромапалочки викликали неоднозначну реакцію учасників – деяким запропоновані аромати не тільки не сподобались, а й викликали неприємні емоційні переживання. Тому в подальшому планується заміна зазначених ароматів на більш нейтральні, зокрема на хвойні.
За 1-2 хвилини після початку роботи з попереднім відчуттям психолог включає музику. Спочатку досліджувані «поєднують» два відчуття, потім зосерджуються тільки на звуках музики: «Вслухайтесь у музику. Тільки у музику. Насолоджуйтесь звуком і своєю здатністю чути». (2-3 хв.)
У всіх наших дослідженнях ми використовували музику Kitaro.
Учасникам пропонується максимально зосередитись на звуках музики:
Поки учасники працюють зі слухом, ведучий запалює свічку у центрі кола, після чого пропонує досліджуваним зняти пов’язки з очей і подивитись у центр кола: «Тепер, будь ласка, зніміть пов’язку з очей і подивіться на полум’я свічки у центрі кола. Слухайте і дивіться».
За 1-2 хв. ведучий зупиняє музику і пропонує зосередитись лише на зоровому відчутті: «Вглядайтесь у полум’я свічки. Насолоджуйтесь своєю здатністю бачити».
Через 2-3 хв. ведучий запалює аромапалочку, знову включає музику, роздає учасникам дотиковий стимул та шоколад і пропонує поєднати усі відчуття: «Відчуйте всю повноту своїх відчуттів. Дивіться, слухайте, смакуйте, торкайтесь, вдихайте аромат. Усвідомте своє буття тут і тепер. Насолодіться своїм буттям. Насолодіться життям усередині і довкола себе». (5 хв.)
Зазначимо, що тривалість кожного етапу вчування близько 3-5 хв., проте доречно зважати на стані і настрій групи і за потреби час для «знайомства» з тим чи іншим відчуттям можна збільшити.
3 етап – завершальний. Після того, як усі етапи «знайомства» з власними відчуттями завершено, учасникам дослідження знову пропонується намалювати те, що їм хочеться. При тому важливо продовжувати дотримуватись тиші. Після малювання слідує обговорення як малюнків так і того, що відбувалось з учасниками під час усього дослідження. Для обговорення пропонуються наступні запитання:
Розкажіть про свій малюнок. Які думки і почуття виникали у вас під час малювання?
Що відбувалось з вам під час виконання вправи? Які виникали думки і почуття?
Чи щось змінилось у вас? Що ви відчуваєте зараз на психологічному та фізичному рівнях?
Для поглиблення дослідження на другому етапі апробації нами було використано метод анкетування, під час якого досліджуваним пропонувалось дати відповіді на наступні запитання:
1. Що відбувалось з Вашим тілом під час виконання завдання?
2. Які думки і почуття виникали у Вас під час виконання завдання?
3. Як змінився Ваш фізичний стан після виконання завдання?
4. Як змінився Ваш психологічний стан після виконання завдання?
5. Які емоції Ви переживаєте після виконання завдання?
6. Проранжуйте відчуття (дотику, смаку, запаху, слуху, зору) за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальна оцінка, 1 – мінімальна, за такими критеріями:
вплив якого відчуття виявився для Вас найбільш сильними?
наскільки сподобалось кожне відчуття?
які відчуття найбільш важливі для Вас у повсякденному житті?
які відчуття дають Вам найбільше задоволення у повсякденному житті?
7. Який етап заняття Вас особливо вразив? Чим саме?
8. Що б Ви хотіли додати від себе?
9. Яке Ваше загальне враження від методики?
Далі ми пропонуємо
Результати апробації
Методика була апробована на студентах спеціальності «Практична психологія» Хмельницького національного університету на базі лабораторії психотренінгу кафедри практичної психології і педагогіки. Вибірку склали – 31 особа – 23 дівчини і 8 хлопців – віком від 20 до 22 р.
Етапи апробації:
1) налаштування на роботу та малювання;
2) підготовка до роботи: ознайомлення з методикою, її цілями і завданнями; умовою проведення; підготовка необхідних матеріалів;
3) інструктування;
4) виконання завдання;
6) малювання;
5) обговорення та анкетування: обговорення здійснювалось відповідно до запитань, які були зазначені в попередньому пункті статті. Після обговорення учасники заповнювали анкети.
Обговорення та результати анкетування показали, що в усіх досліджуваних відбулися зміни на психологічному рівні. Так, у багатьох (54,84% (17) від вибірки) покращився настрій; 58,06% (18) пережили досить сильні позитивні емоції, зокрема з’явилась радість; стільки ж досліджуваних відзначили заспокоєння, умиротворення; 22,58% досліджуваних зазначили відчуття гармонії; у трьох учасниць виникло почуття тривоги. Були названі і такі переживання як почуття надії, ніжності, теплоти.
На тілесному рівні також відбулися деякі зміни. Так, усі досліджувані зазначили, що під час виконання завдання були розслабленими, декому вдалося зберегти цей стан і після завершення роботи. Дехто з учасників, які на момент дослідження мали незначні проблеми зі здоров’ям, змогли відволіктися від своїх неприємних переживань. Так, один юнак зауважив, що після виконання методики у нього вщух зубний біль.
Під час обговорення досліджувані зауважили, що в них виникали спогади про дитинство, думки про Схід (що, вірогідно, пов’язано з використаною нами музикою), виникало відчуття тепла і світла. Після завершення вправи у багатьох виникли думки філософсько-екзистенційного змісту про сенс буття, плин часу, єдність зі світом. Декілька учасників експерименту зазначили, що замислились про своє буття і невміння насолоджуватись поточним моментом: «Ми постійно кудись квапимось і забуваємо подивиться довкола»; «Я подумала, що кожен момент дійсно унікальний».
Загалом досліджувані зазначали, що їм вдалось зосередитись на своїх відчуттях і отримати від того задоволення. Вони більше занурились у себе, замислились над собою і своєю здатністю відчувати.
Найбільше вразили досліджуваних такі етапи заняття як: прослуховування музики – 32,26%; запах – 16,13% (зауважимо, що серед цих досліджуваних є і ті, у кого запах викликав сильні неприємні відчуття); споглядання свічки і смакування – по 12,9%; дотик – також 12,9% (до кількості цих досліджуваних враховані і ті, хто зауважив неприємні відчуття). Сильно вразило деяких учасників і зав’язування очей (9,68%), а також малювання після методики (12,9%). 38,71% досліджуваних зазначили, що кожен етап роботи справив на них рівно сильне враження.
При тому, що загалом методика справили на досліджуваних приємне враження, варто зауважити і ті моменти, які викликали неприємні переживання в учасників експерименту.
По-перше, почуття тривоги і неспокою викликала у деяких учасників процедура зав’язування очей. Вираженого спротиву і відмови зав’язувати очі не було, проте після того, як очі були зав’язані, дехто з учасників зауважив, що йому так некомфортно і дуже незвично. Під час обговорення була навіть висунута пропозиція не зав’язувати очі в цій вправі.
По-друге, 6,45% досліджуваних від загальної вибірки мали неприємні враження від запаху. Під час обговорення з’ясувалось, що використані нами запахи взагалі не подобаються деяким учасникам. Таким чином, питання неприйняття запаху є суто смаковим. Проте варто шукати такі аромати, які будуть максимально прийнятні. Як варіант самі ж учасники дослідження запропонували хвойні запахи.
По-третє, 9,68% досліджуваних мали неприємні враження від дотику. Під час першої апробації, як ми уже зазначали, було використане натуральне хутро. Дотик до ворсу викликав у досліджуваних дуже приємні відчуття, а дотик до «шкіри» – неприємні, а саме обурення, тривогу і страх. Подальша робота за методикою, однак, ці негативні переживання зняла.
Під час другої апробації ми замінили хутро на вовну для валяння. Проте вона також викликали тривогу в деяких учасників. Можливо, це пов’язано з тим, що дотик – перше відчуття, з яким «знайомляться» учасники після того, як їм зав’язали очі. Відповідно, почуття тривоги, що виникає через зав’язані очі, підсилюється несподіваним тактильним стимулом.
Оскільки методика є такою, що може бути використана в арт-терапії, то доречно розглянути та проаналізувати малюнки, які були зроблені після проходження усіх етапів заняття.
Опис малюнків.
Кольорова гама. Усі малюнки яскраві. Кольорова палітра використана досить активно як в цілому по вибірці так і на окремих малюнках.
Найбільш популярними виявились жовтий та червоний кольори та різні їх відтінки. Ці кольори у менший чи більшій кількості містять 24 малюнки 77,42% від загальної кількості робіт.
Наступним популярним кольором є синій і його різні відтінки від світлого до темного. Це колір використали 23 досліджуваних (74,19% вибірки). Незначно поступається використання зеленого кольору – 22 досліджуваних (70,97% вибірки). Зазначені кольори є досить популярними і в малюнках, зроблених перед початком дослідження: червоний колір – 77,27%; жовтий – 81,81%; зелений і синій – 90,91%. Цікавим є те, що у малюнках «до» майже не зустрічається коричневий і чорний кольори. У малюнках «після» 67,74% досліджуваних використовують коричневий колір і 41,93% – використали у незначній кількості чорний колір. Використання чорного кольору може бути пов’язане із вище почуттям тривоги, про яке зазначалось вище [2]. Поява коричневого кольору є цілком логічним наслідком досить тривалої концентрації на тілесних відчуттях [2]. Зменшення яскравих кольорів очевидно пов’язана із емоційним заспокоєнням, яке зауважили більшість учасників.
Сюжети малюнків є досить різноманітними, проте серед них можна виокремити деякі тенденції.
Так, однією з найбільш популярних тем малюнків є різні пейзажі, особливо гірські. На гірських пейзажах досить часто зображені вогні – палає вдалині вогнище, горить факели тощо. Можливо, таким чином, досліджувані зображуються свої враження від споглядання свічки. Сюжет гір, найбільш ймовірно навіяний мелодією.
Часто зображуються різні одиничні центровані предмети (акваріум, квіти, планети, дерева, фантазійні істоти тощо). Тут, зокрема варто зауважити малюнки, на яких зображене сенсорі стимули, використані під час дослідження. Зображують слуховий стимул – музику в знаково-символічній формі (музичні інструменти, скрипковий ключ), а також зоровий – свічку. Можна припустити, що такі зображення пов’язані з переважаючою модальністю особистості, або з тим, що справило найсильніше враження під час застосування методики «П’ять чуттів»
Нерідко зустрічаються малюнки-мазанина та хаотичні малюнки. При чому найчастіше їх авторами є хлопці, які перед початком дослідження малювали цілком конкретні зображення (пейзажі, речі тощо).
Мають місце зображення кумедних фантазійних істот, тварин, рослин, метеликів, посмішок. Є один космічний пейзаж.
Більшість малюнків є такими, що заповнюють увесь аркуш паперу. Особливо часто це спостерігається в осіб, які перед початком дослідження малювали дрібні одиничні предмети або щось у рамках.
Загалом відзначається разюча відмінність між малюнками до і після застосування методики «П’ять чуттів» як за кольоровою гамою, так і за сюжетом. Для прикладу опишемо деякі малюнки. Троє хлопців із різних експериментальних груп перед початком дослідження намалювали досить добре промальовані пейзажі, у яких переважали яскраві кольори. Після застосування методики всі троє намалювали досить хаотичні «брудні» малюнки, де використали темні кольори – коричневий і чорний – при тому, що на малюнку «до» таких кольорів не було. При тому хлопці після застосування методики зазначили у себе стан розслаблення і задоволення, а також висловлювали різні міркування філософського характеру про плин часу, безкінечність, а також зауважили, що «дозволили собі просто помазати фарбою», чого не дозволяли раніше.
Ми припускаємо, що тут виникла ситуація дозволу собі спонтанності, емоцій, більшого саморозкриття, що не дозволяється у звичних умовах, зокрема через такий стереотип, що «чоловік має стримувати свої емоції», а має бути «логічним і раціональним».
Іншим цікавим перетворенням був малюнок дівчини. Перед дослідженням вона намалювала букет квітів і метелика. При тому, що не було використано жодного темного кольору, малюнок справляв враження брудного і темного через змішування кольорів і товсті контури зображених предметів. Досліджувана висловилась про незадовільне психологічне самопочуття. Після застосування методики на малюнку з’явилось сонце, вода, зникли квіт метелик збільшився у розмірі і «полетів», загалом малюнок ніби розширив свої кордони, зайнявши усю площину аркуша. Досліджувана зауважила, що її стан значно покращився і вона відчула більше внутрішньої свободи та натхнення.
Загалом явище «розширення меж» малюнку і збільшення площі, яку він займає відзначається на багатьох малюнках. Взагалі досить часто відзначається перетворення малюнку на свою протилежність: структурованого на хаотичний, маленького, стиснутого на великий, розширений, темного на світлий, світлого на темний тощо. Складається враження, що занурення у себе сприяє розкриттю і виявленню у творчості тих якостей і властивостей, які у звичайних умовах стримуються і приховуються, можливо, навіть і від себе.
Обговорення та аналіз зображень дає нам можливість припустити, що методика «П’ять чуттів» спонукає до самозаглиблення і близького знайомства із самим собою. Останнє не завжди є приємною процедурою, що зокрема проявляється у темних кольорах. Зосередженість на власних органах чуття з одного боку дає можливість розслабитись і отримати задоволення, з іншого вносить певний хаос у внутрішню часто раціоналізовану систему координат та орієнтацій. Це, свою чергу, проявляється хаотичністю зображення. Ми також припускаємо, що методика сприяє нетривалому ефекту розширення свідомості в окремих осіб, про що свідчать зображення сонця і світла на деяких малюнках.
Створення малюнку після роботи зі своїми відчуттями стало для багатьох досліджуваних важливим етапом роботи з методикою в цілому, оскільки дало можливість виявити свої переживання.
Досить цікавими є результати анкетування стосовно ставлення до різних відчуттів. Досліджуваним було запропоновано оцінити від 5 до 1 кожне відчуття за декількома позиціями.
Коротко розглянемо отримані дані.
Примітка. Для унаочнення дані зведено у таблицю 1.
Вплив якого відчуття виявився для Вас найбільш сильними?
Найвищий середній рейтинг отримали слухове та смакове відчуття – 3,86; дотикове і зорове відчуття отримали 2,7 бали; а нюхове відчуття – 2,4 бали. Відзначаються деякі відмінності за статевою ознакою. Так, на хлопців найбільш сильне враження справила музика (4 бали), а на дівчат – смак (4 бали). Найменше враження на хлопців справили відчуття запаху і дотику (2,8 бали), а на дівчат – запаху і зору (2,1 і 2,4 бали відповідно).
Отримані за цим запитанням відповіді не зовсім узгоджуються із наступним запитанням анкети «Який етап заняття Вас особливо вразив?», дані за яким ми наводили вище. Так, зокрема не співпадають вербальні і рейтингові відповіді щодо запаху і смаку. Якщо перше за рейтингом оцінено нижче, ніж за вербальними відповідями, то друге – вище. Порівнюючи відповіді по кожній анкеті, ми можемо припустити, що студенти оцінювали не стільки своє загальне, скільки позитивне враження від різних етапів дослідження.
Цей висновок підтверджує результат за наступним запитанням.
Наскільки сподобалось кожне відчуття?
Так само, як і за попереднім запитанням найвищі рейтинги отримали слухове та смакове відчуття – 4 і 3,9 бали відповідно. Дещо нижчий показник – 2,95 бали – отримало дотикове відчуття, ще нижче оцінено зорове – 2,6 бали і найнижчий рейтинг має нюхове відчуття – 2,35 бали. За статтю тут також відзначені деякі відмінності. І хлопці, і дівчата найбільше вподобали музику (4 б.), проте дівчатам не менше сподобався смак шоколаду (4,1 б.), який у хлопців зайняв передостаннє місце за рейтингом (3,2 б.). Хлопцям найменше сподобалось дивитись на свічку (2,83 б.), а дівчатам – відчувати запах аромапаличок (1,79 б.).
Вище представлені запитання призначені визначити вплив різних подразників на досліджуваних під час експерименту. Проте, нам також було цікаво порівняти враження від різних відчуттів під час дослідження із звичними сенсорними орієнтаціями та перевагами його учасників. Нижче подано результати обробки відповідей за запитаннями, які на це спрямовані.
Які відчуття найбільш важливі для Вас у повсякденному житті?
Найвищий середній рейтинг отримало зорове відчуття – 4,3 бали. За ним слідує слухове відчуття – 3,55 бали. Майже на одному рівні знаходяться смакове і дотикове відчуття – 2,85 і 2,7 бали відповідно. І найнижчий рейтинг має відчуття запаху – 2,2 бали.
За цією позицією статеві розбіжності менші. Так, і для хлопців, і для дівчат провідними відчуттям є зір і слух. Проте для дівчат дещо важливішим є відчуття смаку (2,92 б. проти 2,67 у хлопців), а для хлопців – відчуття запаху (3 б. проти 1,86 б. у дівчат). Які відчуття дають Вам найбільше задоволення у повсякденному житті?
Розбіжності у рейтингах тут не такі значні як за попереднім запитанням. Так, найвищий середній рейтинг як шлях отримання задоволення у повсякденні має зорове відчуття – 3,85. За ним слідують смакове і слухове відчуття – 3,4 і 3,3 бали відповідно. Дотикове і нюхове відчуття мають дещо нижчі рейтинги – 2,6 і 2,55 відповідно.
За ознакою статі виявлені наступні розбіжності: хлопці найбільше задоволення отримають від відчуття смаку (4,2 б.) і зору (4 б.), а дівчата – від зору (3,8 б.) і слуху (3,2 б.). Найменше хлопці шукають задоволення у відчутті запаху (2,33 б.), а дівчата – дотику (2,3 б.). При чому дотик для дівчат менш цінний як джерело задоволення, ніж для хлопців, що суперечить іншим дослідженням, де виявлено більшу значущість тактильних стимулів для жінок, ніж для чоловіків [1].
Аналізуючи анкетні дані, можна відзначити зв’язок між значущістю певних відчуттів у житті людини і тим, наскільки вона отримує від цього відчуття задоволення та позитивні враження.
Для підтвердження чи спростування цього припущення доречно провести кореляційний експеримент, для чого потрібно збільшити вибірку.
Отримані нами дослідні дані відповідають раніше проведеним дослідженням відчуттів. Зокрема, підтвердилось переважання візуальної та аудіальної орієнтацій у сприйнятті оточуючого світу. Важливим джерелом задоволення названо смак і дотик. Досить мало уваги приділено запаху. Відзначаються деякі відмінності у сенсорних перевагах за ознакою статі [1].
Для більш ґрунтовного аналізу та перевірки виявлених тенденцій доречно продовжувати дослідження за методикою «П’ять чуттів».
Висновки.
Нами була запропонована арт-терапевтична методика «П’ять чуттів», спрямована на поглиблення самоусвідомлення, усвідомлення моменту «тут і тепер» за допомогою зосередження на таких своїх п’яти відчуттях як зорове, слухове, нюхове, смакове і дотикове. Очікувалось, що застосування методики буде сприяти покращенню фізичного і психологічного самопочуття через отримання сенсорного задоволення, гармонізації особистості, поглибленню самовідчуття.
Практичне застосування методики «П’ять чуттів» підтвердило очікувані результатів. Досліджувані, зазначали, що їм вдалось зосередитись на своїх відчуттях і отримати від того задоволення. Вони більше занурились у себе, замислились над собою і своєю здатністю відчувати. Учасники відзначили у себе такі стани як гармонія, умиротворення, заспокоєння, радість, теплота та ін. Однак, у деяких учасників може виникнути тривога, особливо на етапі зав’язування очей, роботи з тактильним і нюховим стимулами. Загалом у переважної більшості досліджуваних покращилось психологічне та фізичне самопочуття.
Аналіз і порівняння малюнків, які були зроблені досліджуваними до і після застосовування методики, свідчить про досить сильний вплив методики «П’ять чуттів» на внутрішні переживання і стани особи. Малюнки до і після застосування методики сильно відрізняються, часто є протилежностями. На малюнках після часто з’являється коричневий та інші темні кольори, кольори використовуються більш насиченими, малюнки стають більшими, займають більшу площу аркуша. Створення малюнку після роботи зі своїми відчуттями є важливим і необхідним етапом у роботі методикою, оскільки дає можливість учасникам узагальнити та проявити свої переживання.
Проведене анкетування виявило, які застосовані під час дослідження подразники справили найбільше враження на досліджуваних, що є для останніх основним джерелом чуттєвого задоволення, які їх сенсорні переваги. За досліджуваними параметрами визначено відмінності за ознакою статі. Отримані дані переважно, але не за всіма показниками, збігаються із даними інших досліджень.
Планується подальша апробація методики, збільшення вибірки, проведення кореляційного експерименту та більш ґрунтовного математичного аналізу отриманих даних.
Література
1. Грошев И.В. Психофизиологические различия мужчин и женщин. – М.: Изд-во Моковского психолого-социального ин-та; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2005. – 464 с.
2. Киселева М. В. Арт-терапия в практической псиологии и социальной работе. – СПб. : Речь, 2007. – 336 с.
3. Осипова А.А. Общая психокорекция: Учебное пособие для студентов вузов.- М.: ТЦ «Сфера», 2004. – 512 с