Плетка Ольга Тарасівна, “Образ професії в уявленні фахівців соціальної сфери”
Образ професії в уявленні фахівців соціальної сфери
Плетка Ольга Тарасівна,
м. н. с. Інституту соціальної та політичної психології АПН України,
член правління ГО „Арт-терапевтична асоціація”
У статті розкривається специфіка використання арт-техніки «Образ школи» у груповій роботі з представниками допомагаючи професій: практичними психологами та соціальними працівниками. Виявлено загальні та приватні закономірності сприйняття свого фаху.
Ключові слова: арт-терапія, образ професії, практичний психолог, соціальний працівник, фахівці соціальної сфери.
В статье раскрывается специфика использования арт-техники «Образ профессии» в групповой работе с представителями помогающих профессий: практическими психологами и социальными работниками. При сравнительном анализе выявлено общие и частные закономерности восприятия своей профессии.
Ключевые слова: арт-терапия, образ профессии, практический психолог, социальный работник, специалисты социальной сферы.
Specificity of use of art – technics «The Image of profession» in group work with representatives of assisting professions such as practical psychologists and social workers is considered in the rticle. The comparative analysis revealed general and individual laws of perception of profession.
Keywords: art – therapy, an image of profession, practical psychologist, social worker, experts of social sphere.
Актуальність дослідження. Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, формують нове уявлення про фахівців соціальної сфери. Якщо за радянських часів соціальні працівники займалися лише патронажем поодиноких престарілих громадян, то зараз обсяг та види допомоги значно розширені. На протязі років незалежності реформувалась вся сфера соціальної допомоги: у школах з’явились практичні психологи, соціальні педагоги; створено низку державних установ, що займаються наданням послуг різним категоріям громадян. Україна впевнено робить кроки до т.з. соціальної держави, тобто приймає закони, вводить пільги, розширює спектр послуг, змінює обсяги соціального забезпечення та т.і. На фоні цих змін стає зрозумілим, що держава потребує нову формацію спеціалістів, які будуть не тільки впроваджувати ці зміни, а і стануть фахівцями своєї справи, сформують нову генерацію працівників соціальної сфери. ВНЗ готують таких спеціалістів, але уявлення суспільства щодо професій соціальної сфери змінюються поступово. Фахівці стають носіями не тільки соціальної політики, а і представниками професії,що формують нові уявлення про цей фах. Сьогодення формує в нас нові аспекти професійної діяльності. Зміни, що відбуваються з особистістю, більш залежать від стажу, ніж від функціональної структури діяльності.
Як зазначає Є.І.Рогов, ступінь складності діяльності, її мобільність впливають на розвиток особистості. Ще С.Л. Рубінштейн відмічав, високі досягнення людини в діяльності є фактором, значно розвиваючим особистість. Алі не слід рахувати вплив діяльності на розвиток особистості мононаправленим. Багато видів діяльності ще не ознака розвиненої особистості; буває, що про цю особистість можна лише зазначити як про дилетанта. Треба враховувати не тільки зовнішні умови, а й активність позицій самої особистості. У цілому, важко собі уявити діяльність ненасичену особистісними проявами й, якщо особистість не проявляє собі в діяльності, то ця діяльність залишається на рівні формального, бездушного ремесла[5].
Метою даної статті є висвітлення уявлень про образ професії у психологів та соціальних працівників.
Дослідження проводилось за допомогою арт-техніки «Образ професії», яка була модифікована авторкою у 2007 році. Результати апробації були оприлюдненні на фахових конференціях (2007- 2009 рр.) . В даній статті представлені результати три-річної розробки даної проблематики.
Дослідження проводилось серед студентів випускних курсів вищеназваних спеціальностей (по 3 групи: практичних психологів та соціальних працівників) та працівників соціальної сфери: практичних психологів та соціальних працівників ЦСССДМ та ЗОШ ( по 2 групи).
За Є.О. Клімовим, існує 5 психологічних типів професій, а саме: людина – природа, техніка, людина, знакова система та художній образ. Кожний з них має свої особливості. Вважаючи на те, що професії психолога та соціального працівника відносяться до професій типу людина – людина, то розглянемо їх більш детально.
Тут головний, ведучий предмет праці – люди. Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу.
Серед цього типу професій можна виділити:
професії, пов’язані з навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів;
професії, пов’язані з керуванням виробництвом, керівництвом людьми, колективами;
професії, пов’язані з побутовим, торговельним обслуговуванням;
професії, пов’язані з інформаційним обслуговуванням;
професії, пов’язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей і керівництвом художніми колективами;
професії, пов’язані з медичним обслуговуванням.
Для успішної праці по професіях цього типу потрібно навчитися встановлювати й підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розбиратися в їхніх особливостях, а також володіти знаннями у відповідній області виробництва, науки, мистецтва.
Короткий перелік якостей, які дуже важливі в роботі:
стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми,
потреба в спілкуванні,
здатність розуміти наміри, помисли, настрої людей,
уміння швидко розбиратися у взаєминах людей,
уміння знаходити загальну мову з різними людьми [1].
Постійна робота з людьми, турбота за їх благополуччя, відповідальність за свої слова та вчинки «провокує» професійні деформації. Вважається, що перші її ознаки помічають у студентів випускних курсів, коли образ професійної діяльності має детальні елементи. Саме термін «образ професії» є складовим терміну «образ світу», який ввів А.М. Леоньєв. Він зазначав, що відзначав, що сама проблема сприйняття в психологічній науці повинна ставитися як проблема побудови у свідомості індивіда багатомірного образа миру, образ реальності. Психологія образа (сприйняття) він розглядає як знання про те, як у процесі своєї діяльності індивіди будують образ миру – миру, у якому вони живуть і діють [ ]. С.Д. Смірнов зазначає, що категорія образа є центральною категорією психології пізнавальних процесів. Цілісний образ світу виступає як інтегральний конструкт пізнавальної сфери особистості. Образ світу в принципі амодален у тому розумінні, що в нього входять і зверхчуттєві компоненти, такі, як значення й зміст [4,c.151].
«Образ світу» не можна «випитати» у людини – цей конструкт можна реконструювати по непрямих джерелах, таких як словесний портрет, малюнок, типові вирази та т.ін.
Арт-техніки мають можливість «витягти» з несвідомого реальну уяву особистості про якесь явище. Ці засоби, по-перше, не директивні, по-друге, не пропонують варіанти відповіді, по-третє, унеможливлюють відповідь за принципом як всі, тому вважаємо за доцільне використання у дослідження саме арт-терапевтичних технік.
На думку Д.Хломова малюнок виступає як засіб самовираження та як засіб інтеграції власних переживань, тобто на малюнку людина «висловить» свої почуття, які не спроможна інтегрувати у буденному житті. Процес малювання не піддається повному контролю з боку респондента і може проявити внутрішні конфлікти особистостей [ 7].
Існують не тільки різні рівні психологічного аналізу малюнка, а і різні підходи по-своєму інтерпретують їх. Наприклад, гештальт-терапевти звертають увагу на образ та фон малюнка і працюють з проясненням того, що уявляє собою фон (збільшують його, деталізують і таке інше), арт-терапевти уточнюють значення тих чи інших символів респондента, слідкують за його невербальними реакціями, символ-драматисти працюють лише зі сталими символами і таке інше.
Арт-терапевтична діагностика не претендує на самодостатність, бо не має чітких інтерпретаційних меж. Кожен малюнок, як результат творчості несе в собі як архетипічний символізм, так і особистісні конструкти життєвого досвіду людини [2]. Тому в діагностиці важливо уточнювати у респондента, що він мав на увазі, коли малював той чи інший символ, що відчував в процесі малювання, які почуття виникли після малювання, що хочеться змінити у малюнку. В груповому процесі малювання зважають на формальних та неформальних лідерів, хто скільки зайняв місця на спільному малюнку, як подобається загальний малюнок, де на малюнку і з яким символом респондент ідентифікує себе, який настрій після спільної творчої праці, що для кожного значать обрані кольори.
Арт-терапевтичні засоби дослідження спонукають респондента працювати зі своїм творчим продуктом, що «обходе» захисні механізми та висвітлює то, що респондент бажає приховати [3].
«Образ професії»
Модифікована техніка для роботи з людьми професій, що допомагають: практичними психологами, фахівцями соціальної сфери.
Ціль даної техніки полягає в усвідомленні фахівцями колективного образа професії, свого місце в ній, а також ступені задоволеності визнання себе як фахівця.
Завдання:
– виявлення внутрішнього образа професійної діяльності;
– діагностика професійних деформацій;
– прояв символічної мови професії;
– усвідомлення свого професійного стилю;
– прояснення внутрішніх відчуттів стосовно своєї професійної діяльності;
– самосприйняття себе як фахівця;
– виявлення специфіки суміжних професій, що допомагають;
– порівняльна характеристика представників суміжних спеціальностей;
Матеріали й устаткування.
Для роботи в даній техніці необхідно мати набір фарб, гуаш, акварель, набір олівців , пензликів для можливого вибору, а також папір різних розмірів.
Техніка використається в груповій роботі – бажано щоб були присутні представники цих спеціальностей, можна проводити окремо із психологами й соціальними працівниками, але при цьому мати для порівняння малюнок представників іншої суміжної спеціальності. Малюнок презентує кілька людей, розповідаючи про ті змісти, які вони відобразили, способах малювання, про ідеї щодо своєї професійної діяльністі, про свої відчуття як професіоналів у даній області діяльності. Після презентації обох груп бажано одержати зворотний зв’язок: що зрозуміли представники обох професій, які для себе зробили відкриття.
Інструкція.
Шановні колеги! Я попрошу Вас намалювати образ своєї професії як ви його бачите. Це груповий малюнок – малюйте разом. Виберіть той розмір паперу, що вам більше підійде, і ті матеріали, якими ви будете малювати. У вас десь біля півгодини на роботу. Ви можете разом вирішити як і що малювати, а можете малювати спонтанно, кожний на загальному аркуші паперу.
Питання для обговорення.
– Що Ви хотіли передати своїм малюнком?
– Що для Вас значать намальовані Вами символи?
– Що для Вас ваша професія?
– Якими Ви себе бачите в професії?
– Як Ви думаєте, для чого потрібна суспільству ваша професія?
– Як Ви себе почуваєте, дивлячись на загальний малюнок?
– Що Вам подобається у вашій професії?
– З якими особистими проблемами Ви зв’язуєте свою професійну діяльність?
– Як Ви думаєте, що виділяє вашу професію з різноманіття професій, що допомагають?
– Чим схожі Ваші професії?
Питання задається після обох презентацій.
Очікувані результати.
Дана техніка висвітлить не тільки колективне уявлення про професії, символізм образів даної групи, але й виявить особисті конструкти прийняття своєї професії й себе в ній.
Робота із представниками професій, що допомагають, скоріше позначаться точки межування у діяльності, загальні тенденції, а також специфічність обох професій. Дана техніка, як і інші арт-техніки, може служити вихідним матеріалом для індивідуального консультування учасників групи. Також вона виявить проблеми існуючі в структурах систем, до складу яких входять ці професії. Зіставляючи образи можна буде виділити специфічні для цієї або тієї спеціальності професійні уявлення й деформації, що виникають при професійному вигорянні. Попередньо аналізуючи профессіограму двох професій можна очікувати, що представники когорти психологів будуть малювати спонтанно й індивідуально на загальному малюнку, а соціальні працівники представлять більше структруйованный малюнок. Методика може бути використана для інших спеціальностей, що працюють в одному напрямку й вирішують подібні професійні завдання. Наприклад: бухгалтера й економісти, художники й музиканти, продавці техніки й продавці меблів, що пишуть для печатки журналісти й записуючі репортажі для ТВ і т.п.
Апробація.
Методика вперше апробована в рамках роботи майстра-класу на конференції. Результати показали, що прогноз частково виправдався. Психологи малювали спонтанно, образи й символи в основному абстрактні, соціальні працівники (студенти) намалювали дуже структурно випукло і одним загальним символом (дерево). Так, фахівці психологи мали яскравий малюнок з символікою рук, очей, масок, вільних хвилястих ліній, виконаний красками. Під час малювання спостерігався задумливий, спокійний стан учасників. На презентації були пояснення щодо символіки: за допомогою наших рук, очей людина починає «бачити» свій світ по-іншому, навчається розуміти, що картина світу буває різною, маски – то ролі, що проживає людина у своєму житті. Студенти ж, намалювавши дерево, пояснили, що це система соціального захисту (малюнок олівцями), стовбур товстий, коричневого кольору и на ньому тоненькі гілочки, що може свідчити, що система у стані формування. Загалом майбутні соціальні працівники виказали занепокоєння щодо потреби держави у фахівцях цього профілю та складності пошуку роботи (випускні курси).
Однак провівши експеримент у студентських групах, а також професіоналів (загалом біля 300 респондентів) виявилося, що розходження стосуються складу групи.
В експерименті приймали участь студенти, майбутні психологи та соціальні працівники і фахівці: практикуючи психологи та соціальні працівники. Виявилось, що студенти обох спеціальностей малюють свої уявлення майбутніх професій структурно з яскравими конкретними символами, розходження у сприйнятті своїх професій ледь помітні. Так, на малюнках і психологів, і соціальних працівників є будівлі, дерева, квіти, руки (допомоги) та символи різних категорій клієнтів. При тому, якщо не знати, що малював, навіть складно здогадатися, яку професію зображають: психолога чи соціального працівника. Мова може йти про те, що під час навчання тільки починає формуватися образ майбутньої професії і він має загальні риси психологічного типу (за Е. Клімовим).
Практикуючим фахівцям властиво більш вільно виражати образ спеціальності тут вже чітко видні розходження й особливості професії, її специфіка. Так, на малюнках психологів можна побачити кабінет, форми роботи (групова чи індивідуальна), засоби допомоги. На малюнках соціальних працівників зображено специфіку роботи з різними групами клієнтів, установи допомоги та систему зв’язків соціальних працівників з фахівцями суміжних професій. Але загальним на цих малюнках є те, багато зображень бджілок, квіточок, як символів себе, тобто, фахівці вважають своє призначення в образі квітки, яка «тішить» клієнта – мова може йти про професійні деформації, але це не було метою дослідження.
Отже, можемо констатувати, що образ професії формується на протязі всього життя і має спільні риси для представників однієї професії. Однак професії по одному психологічному типу мають і свою специфіку, яка стає зрозумілою тільки в процесі практичної діяльності.
Література
1. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения, М: Академия, – 2004. – 304с.
2. Копытин А.И. Основы арт-терапии. – СПб.: Лань, 1999. – 256 с.
3. Лебедева Л.Д. Практика арт-терапии: подходы, діагностика, система занятий. – СПб.: Речь, 2007. – 256 с.
4. Леонтьев А.Н. Образ мира // Избранные психологические произведения. – М.: Педагогика, 1983. – С. 251-261.
5. Рогов Е. И. Учитель как объект психологического исследования: пособие для психологов по работе с учителями и педагогическим коллективом. – М.: Гуманит. ценр ВЛАДОС,1998. – 496с.
6. Смирнов С. Д Мир образов и образ мира //Вестн. Моск. Ун-Та. Сер. 14. Психология. 1981, № 3 – с.15-28
7. Хломов Д. Анализ рисунка в гештальт-терапии // Гельштат гештальтов: Евро-Азиатский весник гештальттерапии. – №1. – 2006. – С. 123-144.